steblrjavchВражує культури — пшениця.

Тип збудника — гриб, Збудник — Puccinia graminis Pers.f.tritici Eriks. et Henn.

Зустрічається майже скрізь, але її шкідливість виявляється тільки у деяких західних районах України.
Збудником хвороби є гриб Puccinia graminis Pers.f.tritici Eriks. et Henn. Він дводомний: спермогоніальне і еціальне спороношення утворюються на видах барбарису (Berberis L ) і магонії (Mahonie Watt.), а урединіо і теліоспороношення — на пшениці. На листках барбарису з верхнього боку P.graminis утворює поодинокі спермогонії або невеликі їх групи. Вони кулясті, 120-130 мкм у діаметрі, темно-жовтого забарвлення. У них формується велика кількість дрібних, світлих, одноклітинних спор — спермацій, за
Встановлено, що деякі іржасті гриби можуть розвиватись на дуже складних штучних середовищах.
допомогою яких відбувається запліднення інших спермогоніїв. Цим і пояснюється утворення нових біологічних форм і рас гриба.
Через 2-5 діб після спермогоніїв з нижнього боку листків барбарису, а іноді на черешках і молодих пагонах утворюються еції, які розміщуються округлими або довгастими групами. Еції циліндрично-чашоподібні, з відігнутими краями, білувато-жовті, 2-3 мм у діаметрі. Клітини перидію щільно з’єднані, прямокутні, мають зовнішню стінку оболонки завтовшки 7-13 мкм з бородавками.
Еціоспори кулясті або округло-тупобагатогранні, розміром 14-22 х 12-18 мкм, з жовтим вмістом. Оболонка безбарвна, у верхній частині потовщена, вкрита дрібними бородавками. Еціоспори розлітаються і, потрапивши на зернові злаки, проростають при наявності краплинно-рідкої вологи та температурі 5-24°С. У місці укорінення паростка еціоспори розвивається грибниця, на якій формуються урединії з урединіоспорами. Таку грибницю називають урединіогрибницею. Урединії утворюються на стеблах, листкових піхвах, листках, остюках і колоскових лусочках. Вони іржасто-бурі, довгасті, лінійні, злиті.
Урединіоспори P.graminis довгасті, еліптичні, жовті, одноклітинні, розміром 20-42 х 14-22 мкм. Вони проростають у краплинно-
рідкій волозі при температурі від 1 до 30°С (оптимум 18-20°С). За період вегетації рослин (залежно від екологічних умов) гриб може дати кілька поколінь урединіоспор, чим і пояснюється швидке поширення захворювання. Наприкінці вегетації рослин з’являються телії з теліоспорами. Вони розвиваються у місцях формування урединій і часто утворюють смуги чорного кольору завдовжки до 22 мм.
Теліоспори двоклітинні на довгій ніжці, довгасто-булавоподібні, з потовщеною оболонкою біля верхівки, коричневі, гладенькі, розміром 35-60 х 12-22 мкм. Вони зимують на уражених рослинних рештках, особливо на стерні, проростають навесні після періоду спокою при температурі 9-29°С (оптимум у межах 18-22°С) і вологості повітря 95-100%. Час, необхідний для проростання теліоспор, залежить від ступеня їх зрілості. Зрілі теліоспори можуть проростати через 3-4 години після того, як їх помістити у вологу камеру. Із клітин теліоспор утворюються базидії з базидіоспорами.
У гриба P.graminis виявлено понад 300 рас, які відрізняються вірулентністю до різних сортів. Найчастіше зустрічаються раси 21-ша і 34-та. Лінійна іржа інтенсивніше проявляється на ранніх посівах озимої і пізніх — ярої пшениці. Калійні добрива, особливо у суміші з фосфорними, підвищують стійкість рослин до хвороби. Однобічне внесення азотистих добрив підвищує сприйнятливість рослин до лінійної іржі. Тому слід вносити їх під зернові культури у суміші з калійними і фосфорними. Велике значення у підвищенні стійкості до лінійної іржі має підживлення озимих і ярих злаків фосфорно-калійними добривами під час їх виходу у трубку.
Помічено, що в межах роду рослин і навіть виду є форми, які мають імунність, або підвищену стійкість до лінійної й інших видів іржі. Наприклад, Triticum monococcum, Tr.timofeevi мають стійкість, що близька до імунності. Підвищеною стійкістю характеризуються види Tr. polonicum, Tr. turgidum, Tr. dicoccum. Тому їх використання для міжвидових схрещувань має практичне значення у виведенні нових сортів з підвищеною стійкістю до лінійної іржі.
Шкідливість лінійної іржі полягає у порушенні водного балансу рослин (посилення транспірації). При ураженні стебла під колосом різко знижується очікуваний урожай внаслідок так званого витікання зерна. Воно утворюється щупле, з дуже низькими хлібопекарськими якостями. Інколи при значному розвитку лінійної іржі недобір урожаю становить 60-70%.