Хвороба набула поширення повсюди, де вирощують озимий ріпак. Проявляється захворювання весною, після танення снігу, у більшості випадків осередками на перезволожених ділянках, де рослини тривалий час знаходилися під сніговою або дощовою водою. На пожовклому листі ріпаку, які лежать на поверхні грунту, з’являється білий, рожевий або брудно-білий войлокоподібний наліт. Тоненькі гіфи грибниці у вигляді тяжів пронизують тканину листка і входять у глибину грунту. Уражені листки немовби приклеєні до поверхні грунту. Пізніше наліт виявляється навколо кореневої шийки здорових рослин, а також біля основи черешків розеткових листків і в прилеглому до них грунті цілими гніздами. На поверхні нальоту згодом формуються численні світло- і темно-коричневі дрібні склероції, розміром 0,5-4,0х 0,3-3,0 мм. Рослини поступово жовтіють, в’януть і стають бурими.
Збудниками хвороби є базидіальні гриби із роду Typhula: T. incarnata (Fr.) Jasch., T. ishikariensisImai, T. sclerotioides Remsber і сумчастий гриб Monographella nivalis (Schaffnit) E.Muller (конідіальна стадія —Microdochium nivalis (Fr.) Samuels & Hallet.  Збудники хвороби — базидіальні гриби зберігаються в грунті у вигляді склероціїв. Їх життєздатність у грунті зберігається протягом кількох років. Восени за умов високої вологості грунту й повітря при температурі +2-180С склероції грибів проростають, формуючи грибницю з базидіями і базидіоспорами. Первинне зараження рослин здійснюється гіфами грибниці або пророслими базидіоспорами патогенів. Спочатку уражуються ослаблені рослини і їх відмерлі окремі органи, а потім вони заселяють і більш міцні здорові рослини.
Снігову плісень викликає також факультативний сумчастий гриб з вираженими сапрофітичними властивостями — Calonectria graminicola Wr. (у конідіальній стадії —  Fusarium nivale Ces), який формує білу грибницю з численними макроконідіями і червонувато-цегляного кольору перитеціями, в яких знаходяться сумки із сумкоспорами. Зараження рослин ріпаку відбувається від сумкоспор, макроконідій і шматочків гіф гриба. Джерелом інфекції є перитеції і грибниця патогенна в грунті. Участь у розвитку патологічного процесу беруть також гриби F. culmorum Sacc, F. avenaceum Sacc. тощо.
Розвитку снігової плісені сприяють випадання снігу восени на не промерзлий грунт і тривале його знаходження на рослинах, часті відлиги взимку, надмірне зволоження грунту та знаходження рослин весною під талою водою на низинних ділянках поля.
Шкідливість хвороби обумовлена відмиранням уражених рослин весною і значним зрідженням посівів озимого ріпаку, інколи це призводить до повної загибелі рослин і вимушеним пересіванням площі іншою сільськогосподарською культурою.