septoroz_zlakВражує культури — пшениця.

Тип збудника — гриб, Збудник — Septoria tritici Rob.et Desm., Septoria graminum Desm., Septoria triticola Lobik.

Захворювання виявляють скрізь, але особливо в районах з підвищеною вологістю. В окремі роки септоріоз викликає такий же недобір урожаю, як і бура іржа.

Проявляється хвороба на листі, стеблах і колоссі у вигляді світло-жовтих і світло-бурих плям з темним обідком. На плямах утворюються чорні дрібні пікніди у вигляді крапок. Уражені листки бліднуть, поступово втрачають хлорофіл і повністю висихають, а стебла буріють, зморщуються і нерідко вигинаються. При захворюванні колосся на колоскових лусочках виявляється пляма, що надає йому вигляд строкатості, а іноді буруватості.

Септоріоз часто є причиною щуплості зерна, інколи — неплідності колосу. Збудниками хвороби є незавершені гриби роду Septoria, порядку Sphaeropsidales. Найбільш часто зустрічаються S.tritici Rob.et Desm., S.graminum Desm., S.triticola Lobik. Вони уражують не тільки пшеницю, а й інші злаки.
Грибниця цих грибів розташовується в міжклітинниках тканин рослин, на яких під епідермісом утворюються пікніди з пікноспорами. Пікніди кулясті, трохи приплюснуті, 40-150 мкм у діаметрі, з витягнутим отвором у верхівці. Пікноспори безбарвні, ниткоподібні, прямі або зігнуті. S.tritici має 3-7 перетинок розміром 39-70 х 1-2,7 мкм; S.graminum — з 2-5 невиразними перетинками, 50-75 х 1-1,5 мкм; S.nodorum — з 3 перетинками; 15-25 х 2-3 мкм. З дозріванням пікноспор у пікнідах епідерміс тканини рослини-живителя розвивається, і пікноспори виштовхуються силою осмотичного тиску. Розповсюджуються вони краплинами дощу і потоками повітря, іноді на відстань 90-100 м.
Проростають пікноспори у краплях вологи при температурі від 9 до 28°С (оптимум 20-22°С). Інкубаційний період хвороби — 6- 9 діб. За період вегетації рослин збудники утворюють декілька поколінь. Особливо інтенсивно захворювання розвивається, коли часто випадають дощі.
Зимують патогени пікнідами і грибницею на рештках уражених рослин, що знаходятся на поверхні грунту, а також на сходах озимих зернових культур. Джерелом інфекції іноді може бути уражене насіння. При підвищених температурі і сухості повітря життєздатність пікноспори зберігають понад 3 міс.
Септоріоз зменшує асиміляційну поверхню листків, викликає недорозвиненість колосу і передчасне дозрівання злаків. Недобір зерна іноді становить 30% і більше.
Ранні посіви озимої і пізні посіви ярої пшениці пошкоджуються сильніше, ніж посіви оптимальних строків. При внесенні збалансованого повного мінерального добрива підвищується стійкість рослин до септоріозу, а при однобічному внесенні азотних — знижується.
Високостійких до септоріозу сортів немає.