ozimaysovka

Тип шкідника — Багатоїдні шкідники, ряд Лускокрилі — Lepidoptera, родина Совки- Noctuidae 
Опис шкідника
Метелик розміром 40 – 50 мм. Передні крила буруватосірі (іноді майже чорні) з трьома характерними темними плямами (ниркоподібною, круглою і клиноподібною), облямованими тонкою чорною лінією; задні — у самця білі, у самки — білуватосірі. Яйце розміром 0,5 мм, півкулясте, ребристе (16 – 20 радіусів), з приплюснутою основою; свіжовідкладене — молочнобіле, згодом темнішає. Гусениці перших трьох віків землистосірі або сіруваторудуваті, матові, останніх віків — з глянцевою епікутикулою, вздовж спини темна вузька смуга; черевних ніг п’ять пар, довжина гусениці шостого віку — до 52 мм; лобні шви сходяться біля потиличного отвору. Лялечка близько 20 мм, червонобура, на анальному сегменті два шпичаки. Зимують гусениці шостого віку на глибині 10 – 25 см. Витримують зниження температури до мінус 11 °С. Успіх перезимівлі залежить від розвитку жирового тіла. Гусениці молодших віків гинуть за температури нижче мінус 5 °С. З настанням підвищених весняних температур гусениці піднімаються у верхні шари ґрунту і на глибині 5 – 6 см заляльковуються в овальних земляних камерах. Розвиток лялечок триває 25 – 35 діб. Літ метеликів на півдні починається з середини квітня, в лісостеповій зоні — у третій декаді травня. Початок льоту та його тривалість визначаються метеорологічними умовами року. Метелики активні в присмерки і вночі, удень ховаються під листям бур’янів та в інших укриттях.
Для їх розвитку потрібне додаткове живлення нектаром на квітучій рослинності. Яйця відкладають по одному або невеликими групами на нижньому боці листків і черешків бур’янів, на сухі рослинні рештки або на легкий, добре оброблений ґрунт з рідкою рослинністю. В середньому одна самка відкладає від 470 до 2200 яєць, що залежить від умов живлення гусениць і метеликів. У зоні бурякосіяння метелики першого покоління відкладають яйця на буряки, кукурудзу, просо та овочеві культури, другого покоління — на підготовлені для посівів озимих поля з непаровими попередниками.
Ембріональний розвиток за температури повітря 28 – 30 °С триває 2 – 5 діб, а при 10 – 12 °С — 24 доби.
Гусениці першого покоління з’являються наприкінці травня — на початку червня. Залежно від температури повітря вони розвиваються 20 – 60 діб. Закінчивши живлення, гусениці в ґрунті на глибині 1 – 6 см перетворюються на пронімфу, а через 2 – 10 діб — на лялечку. Через 11 – 14 діб вилітають метелики другого покоління, літ яких триває близько двох місяців; яйця відкладають зазвичай у серпні, а наприкінці місяця з’являються гусениці. Загалом тривалість розвитку одного покоління становить 50 – 70 діб при сумі ефективних температур 640 – 780 °С.
На більшій частині України озима совка розвивається у двох поколіннях, а в північних і особливо в північнозахідних областях — в одному.
Шкодочинність озимої совки досить значна. Одна гусениця першого покоління за ніч може знищити 10 – 15 рослин цукрового буряку. Гусениці другого покоління найбільше пошкоджують озимі культури. Гусениці озимої совки можуть живитися не менше ніж на 140 видах рослин із 36 родин.
Розмноження озимої совки значною мірою обмежують паразити, хижаки, хвороби. В яйцях, гусеницях і лялечках шкідника розвивається понад 120 видів ентомофагів, найбільше значення з яких мають іхневмоніди й трихограміди, а також вірусні хвороби.
На гусеницях паразитують: з родини Ichneumonidae — Amblyteles vadatorius W.S., A.panzeri Wеsm., Ichneumon sartitorius L.,
Ophion luteus L., Paniscus ocellaris Thoms.; з родини Braconidae — Macrocentrus collaris Spin. і Meteorus rubens W.S.; з тахін — Gonia capitata D. L. і G. ornata Mg., Periscepcia carbonaria Panz., Peletieria rubescens R.D., P. ferina Ztt., Earythia caesia Fll. та ін.
З птахів найбільш енергійними винищувачами гусениць озимої совки є шпаки, граки і галки.

Культури — пошкоджує понад 140 видів рослин, найбільше — озимі — жито та пшеницю, картоплю, буряк, капусту, тютюн, баштанні культури.
Поширеність — поширена в Україні повсюдно
Характер пошкоджень — Гусениці виїдають проростаюче насіння і перегризають стебла сходів зернових, об`їдають корінці сходів буряків, на овочевих нерідко вигризають отвори в листках молодих рослин, або з
`їдають їх повністю.

Заходи захисту. Велике значення в обмеженні чисельності озимої совки має правильний обробіток ґрунту під озимі чистого і зайнятого парів, а також полів після непарових попередників; міжрядний обробіток ґрунту на просапних культурах; обробіток ґрунту після збирання просапних попередників озимих культур зумовлює загибель гусениць, пронімф і лялечок.
З біологічних заходів — застосування дворазового випуску трихограми із розрахунку 50 тис. особин/га; з хімічних — обробка полів озимої пшениці при наявності двох гусениць на 1 м2дозволеними для використання інсектицидами.
Умови, що впливають на розвиток шкідника — оптимум для літа совки — температура 15-25 оС і вологість 50-80%.