Хвороба поширена у західних і центральних областях, а у вологі роки — і в південних. Найбільш шкодочинне захворювання в районах з достатнім зволоженням. Хвороба проявляється восени і навесні після появи сходів на сім’ядолях і листках у вигляді буро-зелених, жовтих розпливчастих плям, на нижньому боці яких з’являється у вологу погоду слабкий ніжний білий наліт, який пізніше набуває сіро-фіолетового відтінку. Нерідко плями зливаються, утворюючи значні ураження поверхні листової пластинки, листки жовтіють і передчасно відмирають. На стеблах і стручках плями округлі або видовжені, світло-бурі, злегка вдавлені в тканину, пізніше покриваються сіро-фіолетовим нальотом — конідіальним спороношенням гриба.
На ярому ріпаку масового поширення хвороба набуває у травні — червні у фазу «бутонізації» та на початку цвітіння рослин.
Збудником хвороби є гриб Peronospora parasitica (Pers.ex Fr.) Fries (син. P. brassicae Gaeum). Патоген формує впродовж вегетації ріпаку кілька генерацій конідіального спороношення, а в уражених тканинах рослин утворює статевим шляхом ооспори. Конідії і ооспори проростають у вигляді міцеального ростка.
Крім ріпаку, збудник хвороби уражує всі капустяні культури, особливо суріпицю звичайну.
Сприяють розвитку хвороби висока вологість повітря (80-100%), дощова прохолодна погода (+8-16оС), випадання рясних рос і тривале їх знаходження на рослинах, загущені посіви, надмірне азотне живлення рослин.
Шкідливість хвороби на озимому ріпаку виявляється в уражені розеткових листків восени, рослини озимого ріпаку менш підготовлені до входу в зиму і при незначних коливаннях температури взимку і навесні вони часто гинуть. Шкода хвороби виявляється також у передчасному відмиранні уражених листків у період вегетації рослин, що призводить до суттєвого зменшення асиміляційної поверхні рослини і зниження насіннєвої їх продуктивності.
При значному уражені рослин насіння в стручках не утворюється, а якщо і формується, то воно щупле, недорозвинуте. Недобір врожаю насіння внаслідок розвитку хвороби може становити 10-30%.
Основне джерело інфекції пероноспорозу — уражені з осені вегетуючі рослини озимого ріпаку, інших озимих капустяних культур та заражене насіння, в тканині яких зимує грибниця патогенна. Додатковим джерелом інфекції є уражені рослинні рештки, в яких зберігаються ооспори гриба.