Тип збудника — Гриб, збудник — Puccinia sorghi Schw. (P.maydis Bereng.)
Вражує культури — кукурудзу.
Хвороба виявляється майже повсюди, але найбільшу шкідливість спричиняє у Закарпатській області.
Проявляється на листі, рідше на стеблах кукурудзи і сорго у другій половині вегетації рослин. На початку захворювання на листках з’являються малопомітні, світло-жовті плями, на яких потім утворюються коричнюваті, довгасті (до 1 мм) пустули-урединії, досить довго прикриті епідермісом. Вони розміщуються безладно на листках рослин. З часом епідерміс розривається, пустули оголюються, з них розлітається спорова маса — урединіоспори. До кінця вегетації кукурудзи замість коричнюватих пустул з’являються чорні, більші за розмірок пустули-теліопустули, які розміщуються на листках у вигляді лінійних довгастих плям.
Збудником іржі кукурудзи є базидіальний дводомний гриб Puccinia sorghi Schw. (P.maydis Bereng.) порядку Uredinales. Ha кукурудзі він утворює урединії з урединіоспорами, і телії з теліоспорами. Урединіоспори кулясті або еліптичні, одноклітинні, 24-33 х 20-26 мкм, блідо-коричневі, із світло-коричневою тонкою, колючкуватою оболонкою. Теліоспори довгасті, булавоподібні, темно-коричневі, двоклітинні, 27-50 х 18-30 мкм, з товстою і подовженою коричневою ніжкою.
Для гриба P.sorghi відомі спермогоніальна й еціальна стадії, які утворюються іноді на квасеницевих (види OxaJis) — дуже поширених бур’янах кукурудзи у південних районах України. Спермагонії діаметром 100-125 мкм утворюються з обох боків листка, але частіше на нижній його частині невеликими групами. Еції переважно на нижньому боці листя, діаметром до 120 мкм, розташовуються групами. їх перидій — з розірваним і піднятим білуватим краєм, з двома шарами клітин, зовнішня стінка гладенька або штрихувата, внутрішня бородавчаста. Еціоспори кулясті або еліптичні, 18-24 х 14-19 мкм, оболонка безбарвна або блідо-жовта, 1-1,5 мкм завтовшки, дрібнобородавчаста, з оранжево-жовтим наповненням. Від еціоспор може відбуватись зараження кукурудзи і утворення урединіостадії гриба. Проте здебільшого ураження кукурудзи відбувається від урединіоспор, які в умовах південного клімату добре перезимовують на рештках листків у полі.
Урединіоспори можуть проростати при температурі 14-32°С (оптимум 17-18°С) і абсолютній вологості повітря. Інкубаційний період від ураження урединіоспорами до появи нових урединіоспор триває 5-8 діб. За літо гриб може дати 2-3 покоління урединіоспор.
Під час збирання врожаю урединіоспори потрапляють на качани, а разом з насінням — на нові посіви кукурудзи.
Роль теліоспор у збереженні гриба невелика. Вони проростають навесні, утворюючи базидії з базидіоспорами. Останні, розлітаючись, потрапляють на квасениці і можуть викликати ‘6с зараження. Однак це спостерігається рідко. Шкідливість іржі виявляється при сильному розвитку захворювання. Листки передчасно всихають, внаслідок чого качани не можуть нормально розвиватись, і у них утворюються щуплі зернівки.
Підвищену стійкість до іржі мають гібриди і сорти зубоподібної кукурудзи, дуже уражуються цукрові сорти й гібриди.