Клас — Хвощовидні (спорові), Родина — Хвощові (Equisetaceae Rich).
Спосіб живлення — непаразити
Тривалість життя — Кореневищні, Багаторічні
Поширення — Степ, Полісся, Лісостеп
Рослина 15-40 см заввишки з бурувато-чорним, розгалуженим кореневищем, у вузлах якого утворюються кулясті бульбочки. Стебла двох типів: спороносні і безплідні. Спороносні пагони рожевобурі, соковиті, нерозгалужені, членисті, листки розміщені кільцями, зростаються між собою, утворюючи дзвоникоподібно потовщені піхви, що мають 8-10 чорно-бурих зубців. Спороносні пагони з’являються рано навесні і несуть на верхівках яйцеподібно-циліндричні колоски зі спорофілами, у спорангіях яких утворюються спори. Після дозрівання спор спороносні пагони відмирають і рослина розвиває безплідні зелені пагони (7-50 см заввишки). Безплідні пагони прості або розгалужені, з 6-12 ребрами і косо догори спрямованими багатогранними гілочками. Верхівки стебел без гілочок. Піхви вузькодзвоникуваті, знизу ясно-зелені, зверху з темно-бурими трикутноланцетними зубцями і білою облямівкою на них.
Стебла має генеративні і вегетативні. Перші — висотою 20—30 см, відмирають після достигання спор, другі — висотою до 40 см, зберігаються до кінця вегетації.
Листки мутовчасті.
Коренева система кореневищна.
Розмножується спорами, які проростають у вологому ґрунті у межах температур 3—22°С, утворюючи нові рослини.
Сходи з’являються із глибини до 50 см у березні—квітні.
Поширений у понижених і вологих місцях, особливо на легких кислих ґрунтах.
Засмічує польові культури і луки.