Тип шкідника — шкідники зернових злакових культур, Ряд твердокрилі — Coleoptera, Родина листоїди — Chrysomelidae.
Опис шкідника. Жук 1,8 – 2,8 мм завдовжки, темнобронзового кольору із зеленуватим відтінком; передньоспинка і голова вкриті дрібними крапками. Личинки циліндричної форми, блідобілого кольору з бурими цяточками і рідкими щетинками, тіло довжиною 3 — 5 мм.
Поширеність — в Україні поширена повсюдно.
Культури — пошкоджує озиму і яру пшеницю, ячмінь, жито, овес, чумизу, злакові трави.
Біологія шкідника. Зимують жуки під рослинними рештками на полях, у лісосмугах та на узліссях. У перші теплі весняні дні вони прокидаються, починають харчуватися, потім перелітають на озимі, згодом — на ярі колосові культури. Велика блішка відкладає яйця в тканини прикореневих листків злаків. Відразу після відродження личинки вгризаються в стебло і, харчуючись його тканинами, викликають ушкодження — в’янення центрального листа (начебто пошкодження шведською мухою). Розвиток личинок триває 2 — 3 тижні. Після цього вони прогризають отвори в стеблі, заглиблюються у ґрунт, де заляльковуються. Стебла, пошкоджені личинками, як правило, гинуть. Молоді жуки нового покоління залежно від гідротермічних умов відроджуються в липні — серпні.