gorohovaytlia

Тип шкідника — шкідники зернових бобових культур, Ряд рівнокрилі — Homoptera, Родина попелиці — Aphididae.
Опис шкідника
Партеногенетичні самки (безкрилі й крилаті) розміром 4 – 6 мм, мають навесні зелений колір, наприкінці літа й восени серед зелених з’являються бурочервоні форми; вусики довші за тіло, довжина сокових трубочок становить 1/3 розміру тіла, вони тонкі, зелені; лоб з глибоким жолобком; хвостик мечоподібний, за розміром дорівнює половині довжини трубочок. Амфігонне покоління безкриле, іноді з’являються крилаті самці; самки з потовщеними задніми гомілками, на яких розміщені численні псевдосенсорії. Самець — від 1 до 2,9 мм завдовжки.
Культури — пошкоджує горох, кормові боби, вику, конюшину, люцерну та інші бобові.
Поширеність — повсюдно.
Характер пошкоджень. Найбільшої шкоди завдають в період бутонізації та цвітіння бобових. Заселені рослини відстають у рості, пошкоджені листя деформуються і скручуються, пагони викривляються. Знижується урожай насіння та його посівні якості. Попелиці переносить більше 30 видів вірусних хвороб.
Біологія шкідника. Зимують яйця на прикореневих частинах стебел багаторічних сіяних і диких бобових трав. Навесні з яєць відроджуються личинки, що линяють 4 рази і через 10 – 15 діб перетворюються на самокзасновниць. Самки розмножуються партеногенетично. Плодючість самок — від 50 до 150 личинок, у середньому близько 80 (при тривалості життя 2 – 3 тижні). У третьому поколінні частина личинок перетворюється на крилатих самок, які перелітають на однорічні бобові рослини, де утворюють нові колонії. Плодючість крилатих самок — у середньому 30 личинок (максимум 60). Розвиток личинок влітку триває 8 – 10 діб. Упродовж вегетаційного періоду розвивається до 10 поколінь крилатих і безкрилих партеногенетичних самок. Наприкінці літа й восени (вересень — жовтень) з’являються статеві самки, що народжують личинок, з яких розвиваються самки і самці амфігонного покоління. Після спарювання самка відкладає до 10 зимуючих яєць на прикореневі частини стебел багаторічних бобових рослин.
Крім горохової попелиці гороху завдають шкоди бруслинна попелиця — AphissolanellaTheob., люцернова попелиця — AphisfrangulaeKalt. і бурякова попелиця — AphisfabaeScop.
Попелиці висмоктують сік з рослин і вводять у них токсичні ферменти. Пошкоджені рослини відстають у рості, що призводить до зменшення урожаю та погіршення якості насіння.
На чисельність попелиць впливають дощові зливи, які змивають комах на землю, холодна погода, що затримує розвиток шкідника, у південних регіонах — літня спека й посуха. Попелиць знищують хижакикокцинеліди, личинки мухсирфід і золотоочок, хижі клопи й павуки, серед паразитів — Aphidius erv Hal., Praon dorsale Hal. У роки з підвищеною вологістю відмічається значна загибель попелиць від ентомофторозу.
Заходи захисту. Сіяти у найбільш ранні строки, використовуючи ранньостиглі сорти. Посіви гороху розміщувати на віддалі від багаторічних бобових трав та полів зпід гороху не менш як 1000 – 1500 м. Низький підкіс багаторічних трав з метою знищення яєць попелиць. В умовах зрошення застосовувати штучне дощування, яке може знищити до 70 % попелиць. Обприскування посівів гороху інсектицидами проти попелиць проводити у фази від бутонізації до масового цвітіння за наявності 30 – 50 особин на 10 помахів сачком у тому разі, коли на одного хижака припадає понад 40 попелиць.