sveklovichnaminir.muha

Ряд двокрилі — Diptera, Родина квіткові мухи — Anthomyidae
Опис шкідника. Імаго розміром 6 – 8 мм, черевце темносіре, з боків червонувате, вкрите темнобурими короткими щетинками; передньоспинка темносіра, вкрита короткими темними щетинками, голова півкругла, з великими червонуватими очима; очей на тім’ї три; ноги темні, вертлуг, стегно й гомілка коричневі. Яйце розміром 0,5 – 0,8 мм, видовженоовальне, молочнобіле, з опуклою скульптурою із ромбоподібних граней. Личинка безнога, жовтобіла, м’ясиста, завдовжки 6 – 8 мм; тіло вкрите поперечними зморшками; на кожному сегменті ряди шипиків, за допомогою яких личинки пересуваються; передня частина загострена і озброєна однією парою сильно хітинізованих ротових гачків чорного кольору, задня — з рядами трикутних зубців і двома дихальцями, кожне з яких має три отвори. Пупарій овальний, розміром 4 – 6 мм; відразу після утворення жовточервоного кольору, потім темніє і перед вильотом мухи стає бурочорним; передній кінець дещо звужений, на задньому є дихальця у вигляді дрібних виростів.

Культури —  Пошкоджує буряки, лободу, лободу білу, шпинат, блекоту, дурман.
Поширеність — Поширена у всіх районах бурякосіяння, більш численна у західному Лісостепу.

Характер пошкоджень. Сприятливі умови для масового розмноження мінуючої мухи — тепла осінь попереднього року, суха тепла весна і досить вологе й тепле літо. При живленні личинки молодших віків роблять у тканинах вузькі ходи, старших віків — широкі ходи. Міни кількох личинок зливаються і утворюють великі пухироподібні порожнини. Значно пошкоджене листя жовтіє і засихає. Особливо небезпечні пошкодження буряків у фазах «вилочки» і перших пар справжніх листків. Унаслідок пошкоджень знижуються маса і цукристість коренеплодів. Подібним способом цукрові буряки пошкоджує мухаквіткарка блекотна — PegomyіahyoscyamiPanz., яка за морфологією та особливостями розвитку мало відрізняється від P. betae. Чисельність бурякових мінуючих мух зменшують понад 60 видів хижаків і паразитів. Личинок і лялечок знищують жукистафіліни — Aleochara bilineata Gyll., A. bipustulata L., туруни, хижі мухи — Norellia spinimana Mg. і трипси. Мухами під час льоту живляться ластівки й стрижі. Яйця заражають Trichogramma evanescens Westw., T. minutum Kiley., браконід Colastet decorator Had., личинок — іхневмоніди — Phygadeum scaposus Thoms., Ph. pegomyia Haberm., Ph. trichops Thoms., браконіди — Diaschasma fulgida Nees., Phaenocampa pegomyiae Varsh., Decatoma betensis Dek., Opius spinacide Thoms., O. bemae Curt., O. fulvicollis Thoms., Dapsilarthra balteata Thoms. та ін.

Біологія шкідника. Зимують личинки в пупарії в ґрунті, на глибині 3 – 10 см. Головне місце зимівлі — поля зпід цукрових буряків, де зазвичай зосереджується 50 – 70 % шкідників. Заляльковуються у квітні, літ мух відбувається у травні — червні. Підвищена вологість ґрунту сприяє прискореному виходу мух. Мухи додатково живляться нектаром квітів, віддаючи перевагу зонтичним рослинам, різними солодкими виділеннями і п’ють краплинну воду. Через 6 – 9 діб розпочинається відкладання яєць. Самка відкладає по 3 – 6 яєць правильними рядами на нижню поверхню листка. Період відкладання яєць розтягнутий і закінчується наприкінці червня. Плодючість становить 50 – 100 яєць. Через 3 – 6 діб відроджуються личинки, які проникають під шкірочку листка, де живляться паренхімою. Личинки розвиваються 7 – 20 діб, проходячи за цей час три віки. У разі нестачі корму личинки переходять на інші листки, проточуючи хід під шкірочкою черешків і стебла. Завершивши розвиток, личинки залишають лист і заляльковуються в пупарії у верхньому шарі ґрунту. Через 14 – 18 діб (кінець червня) виходять мухи другої генерації, розвиток яких відбувається у більш стислі строки. Розвиток одного покоління триває 30 – 40 діб. Залежно від зони і погодного режиму року муха розвивається у двох — чотирьох поколіннях. Личинки останньої генерації шкідника переходять у ґрунт, утворюють несправжній кокон і залишаються там до весни. У посушливу погоду і за високої температури в літній період (+40 °С) спостерігається масова загибель личинок або їх діапауза.
Заходи захисту. Глибока зяблева оранка бурячищ. Розпушування ґрунту в міжряддях у періоди масового заляльковування личинок мух. Знищення бур’янів. Застосування системних інсектицидів при перевищенні економічних порогів шкодочинності шкідників з урахуванням розвитку рослин буряків:
фаза «вилочки» — 4 – 6 яєць/рослину при заселенні понад 20 % рослин;
фаза 2 – 4 справжніх листків — 7 – 8 яєць/рослину;
5 – 6 пар справжніх листків — 10 – 15 яєць/рослину;
понад 6 пар справжніх листків — 20 яєць/рослину при заселенні 40 % рослин.