Вражує культури — Кукурудза

Тип збудника — Бактерія, Збудник — Pseudomonas hold Kendr., Erwinia carotovora pv.carotovora Bergey et al., Erwinia dissolvens Beorkh.
Виявляються скрізь, але частіше у південних районах країни. Характер прояву хвороби залежить від збудника, але загальним є мацерація й обводнювання уражених частин рослин, які мають неприємний запах. Уражена тканина набуває бурого кольору, Іноді не відрізняється від здорової.
Збудниками хвороби є бактерії Pseudomonas hold Kendr., Erwinia carotovora pv.carotovora Bergey et al. і Erwinia dissolvens Beorkh.
При ураженні бактеріями Ps.holci, звичайно перед викиданням волоті, у верхній частині стебла (від місця закладання волоті до другого-третього міжвузля) з’являються великі (3-10 см довжиною), розпливчасті плями кремового кольору з широкою темно-бордовою або фіолетовою облямівкою. В уражених рослин всихають верхівки і жовтіє з країв середнє листя, а нижнє залишається зеленим. Внутрішня тканина у місцях ураження набуває спочатку вид рясної, світло-сірої, а пізніше темно-коричневої маси з неприємним запахом. Такі уражені рослини неплідні. Хворобу частіше виявляють за умов зрошення.
При ураженні Lcarotovora pv.carotovora центральний лист зав’ядає, скручується і жовтіє, а пізніше зав’ядає вся рослина. На стеблі плям немає, але всередині його, у верхній частині розвивається гниюча маса з неприємним запахом. Хвороба частіше розвивається на пасинках кукурудзи за умов зрошення.
Рослини, уражені Б dissolvens, відстають у рості, а листя їх набуває світлого забарвлення. На стеблах, обгортках качанів і листі (особливо біля основи стебла) з’являються коричневі, пізніше темніючі плями, які перетворюються у гниючу м’яку слизувату масу з неприємним запахом. Пізніше прогнила тканина зсихається, і залишаються лише судинні пучки. У місцях ураження стебло переламується. Захворювання звичайно виявляється у першій половині вегетації рослин (до досягнення рослинами висоти 60-70 см). Особливо сильно хвороба розвивається при надмірній вологості і температурі повітря 25-35°С
Поширенню ураження рослин збудниками гнилей сприяє пошкодження їх комахами і механічні пошкодження при догляді за посівами.
Джерелами інфекції гнилей, як і багатьох інших хвороб, можуть бути неперегнилі рослинні рештки уражених рослин, а також зимуючі бур’яни, які уражуються збудниками гнилей. Деякі збудники можуть розповсюджуватись з насінням і викликати зниження його схожості. Встановлено прямий зв’язок між кількістю нематод у грунті і ступенем розвитку стеблової та кореневої гнилі.
Стеблові і кореневі гнилі викликають зрідження посівів, зумовлюють недобір урожаю й ускладнюють його механізоване збирання. Багато самозалилених ліній кукурудзи мають генетичну стійкість до стеблових і кореневих гнилей, що дає надію на виведення високопродуктивних гібридів підвищеної стійкості.