Тип збудника — Гриб, Збудник — Gloeosporium ampelophagum Sacc
Вражує культури — виноград.
Проявляється на всіх надземних органах рослин. На листках утворюються сіруваті, з червоним або темно-бурим обідком плями, різні за формою і розміром. Тканина у пошкоджених місцях швидко руйнується і випадає, від чого листки стають ніби дірчастими, а їхні краї надірваними. Часто плями утворюються на жилках листка, внаслідок чого порушується діяльність провідної системи. Вони засихають й обпадають.
На пелюстках уражених квіток видно чорні округлі плями, а на квітконіжках — бурі плями типу ран з ледь піднятими краями. Уражені квітки та зав’язі буріють й обпадають.
На ягодах виникають круглясті, трохи вдавлені плями бурого кольору з фіолетовим відтінком, оточені чорним або пурпуровим обідком. На одній ягоді може бути від однієї до кількох плям. Уражені ягоди ростуть однобічно і швидко засихають, залишаючись висіти на гронах. Вони непридатні ні для вживання у свіжому вигляді, ні для виноробства.
Пагони виноградної лози хворіють на антракноз тільки у молодому віці. Спочатку на них утворюються такі самі плями, як і на листках, потім вони видовжуються й набирають форми виразок темного кольору. По краях таких виразок з’являються напливи тканини рослин. Під дією морозів вони відмирають й обвуглюються. На вусиках антракноз також проявляється у вигляді бурих плям з піднятими краями або ран з напливами по краях.
Найінтенсивніший прояв антракнозу спостерігають під час цвітіння винограду, хоч хвороба може виникати протягом усього вегетаційного періоду.
Збудником є незавершений гриб Gloeosporium ampelophagum Sacc. порядку Melanconiales. У місцях уражень утворює спочатку безбарвну, а згодом буріючу грибницю, яка розміщується у міжклітинниках рослини-живителя. На епідермісі ураженої тканини утворюються дрібні сіруваті подушечки — конідієносці з конідіями. Конідії безбарвні, еліптичні або видовжені, одноклітиннні, 3-6 х 2,5-3,5 мкм, оточені слизом. У суху погоду склеюються у грудочки. Під час дощів слиз набухає, конідії відокремлюються одна від одної і з краплинами дощу поширюються на інші рослини. Отже, поширення й розвиток антракнозу пов’язані з дощовою погодою. За даними Г.С.Панфілової (1950), конідії Gloeosporium ampelophagum проростають при температурі 11-40°С (оптимум 23-32°С). При 24-30°С і частих дощах інкубаційний період триває 3-4 доби.  Антракноз винограду поширюється вогнищами, тому загальна шкода від цього захворювання менша, ніж від мільдью і оідіуму. Але у місцях прояву хвороба досить шкідлива. Уражені пагони стають крихкими і ламаються від незначного вітру. Вони повільно достигають і уражуються морозами. Уражені кущі відстають у рості і, як правило, через 3-4 роки після зараження гинуть. Урожай ягід дуже знижується не тільки у рік найбільшого прояву хвороби, а й у наступному.
За шпалерної системи виноград хворіє на антракноз значно менше, аніж при арковій та розстельній. Рекомендується закладання нових виноградників на підвищених ділянках. Не слід використовувати місця з близьким рівнем ґрунтових вод. Вибраковування уражених чубуків. Забороняється використовувати для заготівлі посадкового матеріалу заражені антракнозом виноградники та маточники щепних лоз.
Восени — обрізування уражених пагонів, видалення їх з виноградників і спалювання. Опале листя згрібають і знищують, міжряддя глибоко зорюють на зяб.
Восени після опадання листя чи навесні, до початку розпукування бруньок обов’язкова обробка кущів 25-30%-м залізним купоросом.
Під час вегетації обприскування виноградників проти мільдью ефективне і проти антракнозу.

Заходи захисту. Обробка виноградників фунгіцидами. Висаджування стійких сортів.ахист зернових колосових культур під час осінньої вегетації.