Клас — Дводольні, Родина- Айстрові (Asteraceae).
Спосіб живлення — непаразити.
Тривалість життя — малорічні, ярі, пізні ярі.
Поширення — Степ, Полісся, Лісостеп
Опис. Стебло пряме, 80-250 см, злегка борозенчасте, вкрите гілочками. Листки подвійно-перисто-роздільні, з видовженими ланцетними часточками, супротивні. Коренева система стрижнева, поширюється на глибину до 4 м. Розмножується насінням. Цвіте та плодоносить у серпні -жовтні. Суцвіття — роздільностатеві кошики зеленого кольору. Плід — сім’янка, насіння обернено-яйцеподібне, розміром 1,5-2,3 x 0,8-1,5 мм, достигає у вересні-жовтні. Репродуктивна здатність — до 88 тис. насінин на одній рослині. Насіння зберігає життєздатність у ґрунті до 40 років, період спокою — понад 6 місяців. Проростає у межах температур 6-22°С, сходи з’являються з глибини до 8 см у березні-травні. Засмічує посіви зернових колосових, кукурудзи, соняшнику, зернобобових, одно- і багаторічних трав, сади, присадибні ділянки, узбіччя доріг, неорні землі.

Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини. За життєвою стратегією — це рудерал, заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо.Вид трав’янистих рослин із родини Айстрових (Asteraceae). Батьківщина — Північна Америка

Це однорічна яра рослина, зовнішнім виглядом схожа на коноплю, а розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки й назва полинолиста). Стебло і листя опушені. Амброзія  — однодомна рослина, має одностатеві чоловічі жіночі квіти, зібрані в колосоподібні суцвіття на вершинах гілок, кошики з жіночими квітами розміщені в пазухах верхніх листків. Розрізняють дві форми амброзії: сірувата з червонуватими стеблами і дуже опушеними суцвіттями; зелена, розсіяноопушена.

Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. В період цвітіння, з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання амброзійний поліноз. Алергію викликають білки — антигени, які знаходяться в пилку амброзії. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи, викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, відбувається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми.

Розвиваючи велику надземну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати інші бур’яни та культурні рослини. На утворення 1 тонни сухої речовини амброзії полинолистої відбирається з ґрунту 950 тонн води, вдвічі більше, ніж пшеницею, в втричі — ніж кукурудзою, в 4 рази — ніж сорго. При густоті до 20 рослин на кв. метрі виноситься з ґрунту 135 кг/га азоту,40 кг/га фосфору, 157 кг/га калію, що в два-три рази більше, ніж пшеницею та кукурудзою. За середньої забур’яненості амброзією урожай соняшнику знижується на 40%, кукурудзи — 35%.

За сприятливих умов амброзія досягає 2 метрів висоти, щільність сходів може досягти до 5-7 тис.шт, а фітомаса — до 10 тонн на гектар. Амброзія містить алкалоїди. Поряд з високою конкурентноздатністю і пригніченням сільськогосподарських культур, амброзія полинолиста містить ряд гірких речовин, які погіршують смакові якості молока і молочних продуктів при поїданні рослин коровами.

Карантинні заходи. Категорично забороняється завезення засміченої підкарантинної продукції у вільні від бур’яну райони, обов’язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза, при виявленні бур’яну вантаж підлягає поверненню відправникові або очищення під контролем держінспектора з карантину рослин, та при неможливості очищення — переведення насіннєвого матеріалу в категорію зернопродуктів та переробку. При виявленні насіння амброзії у кормових відходах, вони підлягають переробці з розмеленням часток не більше 1 мм, а малоцінні відходи знищують під контролем держінспектора з карантину рослин шляхом спалювання чи закопування на глибину 0,5 м. Проведення обстежень сільськогосподарських угідь на виявлення бур’яну в період вегетації.